квітний

Значення в інших словниках

1. квітний — квітни́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
2. квітний — КВІТНИ́Й, а́, е́. 1. Укритий квітами. Можна розгуляться в лугах зелених, на квітних луках (Сл. Б. Грінченка). 2. Який квітне; квітучий. Всі поля і луг – у квітному цвіту (П. Тичина); Зодягла весна землю травами і красно квітними злаками, приємними людському зорові (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
3. квітний — КВІТЧА́СТИЙ (КВІТЧА́ТИЙ рідше) (укритий квітами), КВІТИ́СТИЙ, КВІТУ́ЧИЙ, КВІТНИ́Й. Швидко, швидко летить поїзд!.. Високі гори, квітчасті долини, швидкі річки — все так швидко повстає і зникає (Леся Українка)... Словник синонімів української мови
4. квітний — КВІТНИ́Й, а́, е́, рідко. Який квітне; квітучий. Можна розгуляться в лугах зелених, на квітних луках (Сл. Гр.); Всі поля і луг — у квітному цвіту (Тич., І, 1957, 279). Словник української мови в 11 томах
5. квітний — Квітний, -а, -е Цвѣтущій. Можна розгуляться в лугах зелених, на квітних луках. Левиц. І. (Правда, 1868, 520). Словник української мови Грінченка