кекенмединги
кекенме́динги
-ів, мн.
Скупчення раковин і кісток з вугільними прошарками і з предметами начиння, кам'яними знаряддями та ін. знахідками часів неоліту.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кекенмединги — кекенме́динги (від дат. køkkenmødding – кухонні відходи) скупчення раковин і кісток з вугільними прошарками і з предметами начиння, кам’яними знаряддями та іншими знахідками часів неоліту. Поширені на морських узбережжях і являють собою залишки стоянок первісних рибалок-мисливців. Словник іншомовних слів Мельничука