кербель

ке́рбель

кервель, -ю, ч.

Два види рослин родини зонтичних; К. листковий використовують як прянощі, а корені К. кореневого – у їжу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кербель — ке́рбель, ке́рвель (нім. Kerbel, голл. kervel) два види рослин родини зонтичних. Поширені в Європі. К. листковий використовують як прянощі; кореневі утворення (кервельну ріпу) К. кореневого вживають у їжу. Словник іншомовних слів Мельничука