кийок

кийо́к

-йка, ч.

1》 Зменш. до кий I.

2》 Про грубий, жорсткий засіб впливу, примусу. Політика великого кийка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кийок — кийо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кийок — див. палиця Словник синонімів Вусика
  3. кийок — КИЙО́К, йка́, ч. Те саме, що кий¹. З кийками в руках вони [школярі] бігають навколо ямки, в яку треба загнати “свинку” – дерев'яну цурку (О. Донченко); Доктор Шанцлер зламав .. вже два більярдні кийки (С. Масляк, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
  4. кийок — не ки́єм (не кийко́м), то па́лицею. Все одно, все-таки; однаково. Як буду жениться, то покличу дивиться і віддячу не кийком, то палицею (Укр.. присл..). Фразеологічний словник української мови
  5. кийок — ПА́ЛИЦЯ (очищена від пагонів зламана гілка, тонкий стовбур), ЦІПО́К, КИЙ, ДРЮК, ЛОМА́КА, ДУБИ́НА, КИЙО́К, ДРЮЧО́К, ПА́ЛКА, ДРЮЧИ́НА розм., ПАТИ́К діал., ПАТИ́КА діал., ПАТИ́ЧИНА діал., БУК діал., ЛОМИ́ГА діал. Словник синонімів української мови
  6. кийок — Кийо́к, кийка́, на -ку́; кийки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. кийок — КИЙО́К, йка́, ч. Зменш. до кий¹. Він підперезався, насунув на очі шапку і, взявши в руки кийок, пішов на вулицю (Коцюб., І, 1955, 31); Закинувши на плечі кийка, на якому висить торбинка з харчем, ..Петру широко крокує по гладенькому асфальту (Чаб. Словник української мови в 11 томах
  8. кийок — Кийо́к, кийка м. ум. отъ і. кий. Словник української мови Грінченка