киринник
кири́нник
-а, ч., заст.
Забруднювач.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- киринник — кири́нник брудний, неохайний чоловік; нечупара (ст)||зацофанець, капарник, коцмолух (коцмолюх), нехлюйник, нехлюя, свинтус (свинтух), фанда, шлямазарник, шмайґілес (шмайделес), шмаровоз (смаровоз, шміровоз), шмунко (шмунько) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- киринник — Кири́нник, -ка м. 1) Безпорядочный человѣкъ. Желех. 2) Пачкунъ, маральщикъ. Желех. Словник української мови Грінченка