клерований

клеро́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до клерувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клерований — клеро́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови