1. Великий тлумачний словник сучасної мови

клоччя

кло́ччя

-я, с.

1》 Грубе волокно, що його одержують як відхід під час обробки льону або конопель.

Жувати клоччя — нудно та набридливо повторювати те саме.

2》 чого і з означ. Жмутки, клаптики чого-небудь.

На клоччя — на шматки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клоччя — кло́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. клоччя — див. залишок Словник синонімів Вусика
  3. клоччя — КЛО́ЧЧЯ, я, с. 1. Грубе волокно, отримане після прядіння мичок льону або конопель. Докійка клоччя пряде, а літом на хуторі служили обоє [з Петриком] (А. Словник української мови у 20 томах
  4. клоччя — голова́ не поло́вою (не соло́мою, не кло́ччям і т. ін.) наби́та у кого. Є розум. (Василь:) Дуже вже вона маніжиться! У мене, слава Господові, голова не половою набита! (М. Кропивницький). набива́ти / наби́ти го́лову кому, чим. Фразеологічний словник української мови
  5. клоччя — Кло́ччя, -ччя, -ччю, -ччям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. клоччя — КЛО́ЧЧЯ, я, с., 1. Грубе волокно, що його одержують як відхід під час обробки льону або конопель. — Огню, діти! дьогтю, клоччя! Давайте гармати; В потайники пустіть огонь! (Шевч. Словник української мови в 11 томах