книготорговець

книготорго́вець

-вця, ч.

Той, хто займається торгівлею книжками (у 1 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. книготорговець — Книгар, див. бібліотекар, бібліограф Словник чужослів Павло Штепа