кобальтування

кобальтува́ння

-я, с.

Нанесення (електрохімічним або хімічним способом) на поверхню металевих виробів шару кобальту. Захищає вироби від корозії металів, підвищує їхні твердість і стійкість проти зношування.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кобальтування — кобальтува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови