ковалиха

Значення в інших словниках

1. ковалиха — ковали́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
2. ковалиха — КОВАЛИ́ХА, и, ж., розм. Дружина коваля. А мені, каже, розказувала про се покійна ковалиха Оксана (Г. Квітка-Основ'яненко); На ранок Давид підвівся, ледве розвиднілось, і зразу ж зібрався йти. Не пускали. Словник української мови у 20 томах
3. ковалиха — Ковали́ха, -хи, -сі; -ли́хи, -ли́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. ковалиха — КОВАЛИ́ХА, и, ж., розм. Дружина коваля. А мені, каже, розказувала про се покійна ковалиха Оксана (Кв.-Осн., II, 1956, 119); — Прийміть на роботу,— попросився Михайлик і чемно віддав чолом ковалеві й білявенькій цікавій ковалисі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 289). Словник української мови в 11 томах
5. ковалиха — Ковали́ха, -хи ж. Жена кузнеца. Аби коваль та ковалиха, — а того буде лиха. Ном. № 5426. Словник української мови Грінченка