кокнути

ко́кнути

-ну, -неш, док., перех., розм.

1》 Ударивши, розбити щось крихке, ламке.

2》 Вбити, порішити когось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кокнути — ко́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. кокнути — Ну, -неш, док. Убити, знищити. А загинула вона по-дурному, — втрутився кореспондент, — в сам розпал воєнних дій поперлася на батьківщину... і там її кокнули, чи то свої, чи то чужі (Ю. Іздрик). Словник сучасного українського сленгу
  3. кокнути — (-ну, -неш) крим. Убити. Там же червоний хрест на нашому даху! — А йому твій хрест знаєш де? — Отам, де кокне тебе, там тобі й хрест! (Б. Старчевський, Провінціал із країни дурнів). ЯБМ, 1, 446. Словник жарґонної лексики української мови