колачик
кола́чик
-а, ч., діал.
Герань.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колачик — Колач, -ча м. 1) Калачъ, крендель, вообще бѣлый хлѣбъ. Желех. Kolb. І. 52. 2) — сиріний. Кушанье: овечій творогъ лѣпится въ формѣ круглаго хлѣба съ отверстіемъ по срединѣ и затѣмъ варится въ маслѣ. Шух. I. 100 216. Словник української мови Грінченка