колотун

колоту́н

-а, ч.

Сильний озноб, тремтіння у всьому тілі від холоду, хвилювання і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колотун — (-у) ч. мол., крим. Холод, мороз. На якусь мить мені стає краще, а потім знову починається колотун і голова починає боліти спочатку зліва направо, потім навпаки і так весь час (С. Жадан, Біг Мак). БСРЖ, 271; ЯБМ, 1, 448. Словник жарґонної лексики української мови