колядка

Значення в інших словниках

1. колядка — коля́дка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. колядка — Старовинна Слов’янська обрядова пісня, яка виконується під час святкування Різдва Христова. В Україні поширені різновиди К. — щедрівка та риндзівки, в Бєларусі — калядка, Литві — каледа, Латвії — каладу, Болгарії — коледа, Польщі — коледа, Росії — колядка, авсень, Румунії — колінда тощо. Словник-довідник музичних термінів
3. колядка — КОЛЯ́ДКА, и, ж. 1. Старовинна обрядова різдвяна пісня. Любий дядьку .. Хочу тільки де про що вас запитати: чи співають у Болгарії колядки і чи похожі вони на українські? (Леся Українка); – Пане Лесю! А чи скоро почнуться колядки?... Словник української мови у 20 томах
4. колядка — Коля́дка, -дки, -дці; -ля́дки, -ля́док Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. колядка — КОЛЯ́ДКА, и́, ж. 1. Старовинна обрядова різдвяна пісня. Любий дядьку.. Хочу тільки де про що вас запитати: чи співають у Болгарії колядки і чи похожі вони на українські? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
6. колядка — Коля́дка, -ки ж. Рождественская пѣсня, исполняемая на первый день рождественскихъ святокъ сельской молодежью, которая ходить для этого отъ хаты къ хатѣ и получаетъ за пѣніе вознагражденіе. Словник української мови Грінченка