коліт
колі́т
-у, ч., мед.
Запалення товстої кишки.
Геморагічний коліт — синдром, який розвивається внаслідок ентерогеморагічних інфекцій, резервуаром яких є велика рогата худоба.
Спастичний коліт — розлад моторики товстої кишки, який клінічно проявляється чергуванням проносів і запорів та болями в животі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коліт — колі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- коліт — КОЛІ́Т, у, ч., вет., мед. Запалення товстої кишки. Коліт може бути гострим і хронічним, в осіб похилого та старечого віку виділяють також ішемічний коліт (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- коліт — колі́т (від грец. κόλον – товста кишка) запалення слизової оболонки товстої кишки у людини й тварин. Словник іншомовних слів Мельничука
- коліт — Колі́т, -ту, -тові; -лі́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- коліт — КОЛІ́Т, у, ч. Запалення товстої кишки. Необхідно кожний коліт вважати підозрілим на дизентерію (Хвор. дит. віку, 1955, 87). Словник української мови в 11 томах