командирований
командиро́ваний
I -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до командирувати.
II -ого, ч.
Той, хто одержав відрядження, знаходиться у відрядженні.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- командирований — командиро́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- командирований — КОМАНДИРО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до командирува́ти. Ніколи командирована людина не буває так стурбована й знервована, їдучи в командировку, як повертаючись додому (Остап Вишня)... Словник української мови у 20 томах
- командирований — КОМАНДИРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до командирува́ти. Словник української мови в 11 томах