командирований

командиро́ваний

I -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до командирувати.

II -ого, ч.

Той, хто одержав відрядження, знаходиться у відрядженні.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. командирований — командиро́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. командирований — КОМАНДИРО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до командирува́ти. Ніколи командирована людина не буває так стурбована й знервована, їдучи в командировку, як повертаючись додому (Остап Вишня)... Словник української мови у 20 томах
  3. командирований — КОМАНДИРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до командирува́ти. Словник української мови в 11 томах