комерсант

Значення в інших словниках

1. комерсант — комерса́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. комерсант — Крамар, купець, негоціянт, зн. гендляр, спекулянт, г. торгівець, сов. торговець; (доставець соли з Криму) чумак. Словник синонімів Караванського
3. комерсант — див. спекулянт Словник синонімів Вусика
4. комерсант — Торговельник, крамар, див. купець Словник чужослів Павло Штепа
5. комерсант — КОМЕРСА́НТ, а, ч. Той, хто займається комерцією; підприємець. В моїй каюті французькі монахи і турецький комерсант (М. Коцюбинський); Це були, певне, комерсанти, підрядчики та інші люди, заклопотані комерцією (Олесь Досвітній)... Словник української мови у 20 томах
6. комерсант — (англ. businessman) особа, яка займається приватною підприємницькою діяльністю. Економічний словник
7. комерсант — комерса́нт (франц. commercant, від лат. commercium – торгівля) приватний торговець. Словник іншомовних слів Мельничука
8. комерсант — КУПЕ́ЦЬ (власник торговельного підприємства); КОМЕРСА́НТ (той, хто займається торговельними справами, перев. великими); НЕГОЦІА́НТ заст. (особа, що вела торгівлю з іншими країнами); ГІСТЬ іст. (перев. іноземний). Словник синонімів української мови
9. комерсант — Комерса́нт, -та; -са́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. комерсант — КОМЕРСА́НТ, а, ч. У капіталістичних країнах — той, хто займається комерцією; купець. В моїй каюті французькі монахи і турецький комерсант (Коцюб., III, 1956, 349); Це були, певне, комерсанти, підрядчики та інші люди, заклопотані комерцією (Досв., Вибр., 1959, 102). Словник української мови в 11 томах