комолий

Значення в інших словниках

1. комолий — комо́лий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
2. комолий — див. безрогий Словник синонімів Вусика
3. комолий — КОМО́ЛИЙ, а, е, діал. Безрогий. Комолий віл і ґулею б'є (прислів'я); – Ну, певна річ, скіфи мали не тільки коней, – додав він. – Були у скіфів також і воли, до речі сказати, безрогі... – Комолі, – задоволено втрутився Артем, якому дуже кортіло довести свою обізнаність (В. Владко). Словник української мови у 20 томах
4. комолий — БЕЗРО́ГИЙ (про худобу — який не має рогів), ШУ́ТИЙ розм., ГУ́ЛИЙ діал., КОМО́ЛИЙ діал. Словник синонімів української мови
5. комолий — КОМО́ЛИЙ, а, е, діал. Безрогий. Комолий віл і гулею б’є (Номис, 1864, № 3364). Словник української мови в 11 томах
6. комолий — Комо́лий, -а, -е Безрогій. Комолий віл і ґулею б'є. Ном. № 3364. Словник української мови Грінченка