1. Великий тлумачний словник сучасної мови

комплекс

ко́мплекс

-у, ч.

1》 Сукупність предметів, пристроїв, програм, явищ, дій, властивостей, що становлять одне ціле. Комплекс агротехнічних заходів. Комплекс гімнастичних вправ.

Агропромисловий комплекс — сукупність галузей і підгалузей промисловості, будівництва, сільського господарства, обслуговування та обігу.

Паливно-енергетичний комплекс — комплекс базових галузей промисловості, що виробляють паливно-енергетичні ресурси.

2》 Сукупність апаратів, машин і т. ін., які діють в єдиній системі.

3》 Декілька будівель, споруд, що мають загальне призначення. Архітектурний комплекс.

У комплексі у знач. присл. — спільно, воєдино, не роз'єднуючи, не відділяючи одного від іншого, поєднуючи з чим-небудь.

4》 Номенклатурний тип виробів.

5》 У програмуванні – програма, що складається з двох або більше компонентів та (чи) комплексів, які виконують взаємопов'язані функції.

Інформаційно-обчислювальний комплекс — комплекс програмних та технічних засобів, що забезпечують розв'язання як обчислювальних, так і інформаційних задач.

Обчислювальний комплекс — комплекс, який містить одну або декілька ЕОМ або процесорів та загальносистемне програмне забезпечення.

6》 Сукупність яких-небудь психічних елементів, характерна для кого-небудь, що усвідомлюються ним і визначають його поведінку.

Комплекс неповноцінності — хворобливе усвідомлення своїх фізичних, психічних вад, меншовартості.

7》 розм. Те саме, що комплекс неповноцінності.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комплекс — ко́мплекс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. комплекс — (дій) сукупність, переплетення; (промисловий) вузол; (архітектурний) ансамбль. Словник синонімів Караванського
  3. комплекс — [комплеикс] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  4. комплекс — Комплекс — complex — Ko(m)planarität, Komplex — сукупність предметів чи явищ, що становлять єдине ціле. Гірничий енциклопедичний словник
  5. комплекс — Набір Словник чужослів Павло Штепа
  6. комплекс — КО́МПЛЕКС, у, ч. 1. Сукупність предметів, явищ, дій, властивостей, що становлять одне ціле. Сучасний автомобіль – це комплекс складних вузлів і механізмів (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. комплекс — (англ. сomplex) сукупність предметів, явищ, дій, властивостей, що становлять одне ціле. Економічний словник
  8. комплекс — ко́мплекс (від лат. complexes – поєднання, зв’язок) 1. Сукупність предметів чи явищ, що становлять єдине ціле. 2. архіт. Сукупність будівель, пов’язаних загальним задумом, призначенням тощо (напр., санаторний комплекс). Словник іншомовних слів Мельничука
  9. комплекс — Група яскраво емоційно забарвлених установок особи, зазвичай несвідомих, які впливають на її поведінку та нервову реакцію; поняття запроваджене у психологію З. Фройдом і К.Ґ. Юнґом. Універсальний словник-енциклопедія
  10. комплекс — Ко́мпле́кс, -ксу; -ле́кси, -ксів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. комплекс — КО́МПЛЕКС, у, ч. Сукупність предметів, явищ, дій, властивостей, що становлять одне ціле. Шпиталь у львівськім карнім закладі — се невеличке крило просторого будинку, відділене тісним і темним коридором від головного комплексу тюремних келій (Фр. Словник української мови в 11 томах
  12. комплекс — рос. комплекс 1. Сукупність об'єктів, предметів, дій тощо, тісно пов'язаних і взаємодіючих між собою, що створюють єдине ціле. 2. Група взаємопов'язаних галузей, підприємств, що виробляють однорідну продукцію (багатогалузевий К., міжгалузевий К., виробничий К.). Eкономічна енциклопедія
  13. комплекс — (лат. — складний, зв'язок) Група споруд одного функціонального призначення. Архітектура і монументальне мистецтво