комірники
комі́рники
-ів, мн.
У 15-18 ст. категорія найбіднішого феодально залежного селянства і міщанства в Україні, Білорусії, Польщі, Литві, яка наймитувала і жила в чужих хатах і коморах.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me