комірники

комі́рники

-ів, мн.

У 15-18 ст. категорія найбіднішого феодально залежного селянства і міщанства в Україні, Білорусії, Польщі, Литві, яка наймитувала і жила в чужих хатах і коморах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me