конга

ко́нга

-и, ж.

Ударний музичний інструмент латиноамериканського походження з родини мембранофонів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конга — = тумба (іт. conga) — 1. Ударний інструмент латиноамериканського походження з родини мембранофонів. Має форму звуженого до низу циліндра. Звук низький та глухий, видобувається долонями або пальцями. Застосовується в танцювальній музиці. 2. Кубинський карнавальний танець. Музичний розмір 4/4. Словник-довідник музичних термінів
  2. конга — КО́НГА, и, ж. Латиноамериканський ударний інструмент зі шкіряною мембраною. Грають на конзі руками або застосовують палички від малого барабана чи литавр (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. конга — Музичний інструмент, мембранофон, африк. походження, популярний в Лат. Америці; корпус у вигляді видовженої бочки, мембрана зі шкіри мула або осла; найчастіше грають на парі к. Універсальний словник-енциклопедія