континуїтет

континуїте́т

-у, ч.

1》 юр. Правова наступність.

|| У міжнародному праві – здійснення державою-правонаступником передбачених у договорах прав і зобов'язань держави-попередника.

Теорія континуїтету — вчення, згідно з яким правосуб'єктність держави є ідентичною незалежно від будь-яких внутрішніх змін.

2》 книжн. Неперервність, послідовність у розвитку, перебігу чого-небудь. Політика континуїтету.

3》 Правило парламентської процедури, згідно з яким, якщо законопроект не затверджений до кінця тієї сесії парламенту, на якій його було внесено, його розгляд повинен бути відновленим на наступній сесії; прот. дисконтинуїтет.