контрагент

Значення в інших словниках

1. контрагент — контраге́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. контрагент — А. Особа чи установа, яка бере на себе певні зобов’язання за договором. Пох. контрагентський. Літературне слововживання
3. контрагент — Згодник Словник чужослів Павло Штепа
4. контрагент — КОНТРАГЕ́НТ, а, ч., юр. Кожна зі сторін у договорі, кожен із суб'єктів, що взаємодіють між собою, беручи участь у спільній роботі. [Реджі:] Ну, скажи – твій .. контрагент виконає цей договір, якщо я переміню ім'я? (І. Словник української мови у 20 томах
5. контрагент — (англ. сопtractor) 1. партнер за експортно(імпортною угодою. 2. кожна із сторін договору стосовно одна до одної. Економічний словник
6. контрагент — контраге́нт [від лат. contrahens (contrahentis) – той, хто домовляється] сторона в договорі. Словник іншомовних слів Мельничука
7. контрагент — Контраге́нт, -та; -ге́нти, -тів (нім. Kontrahent, лат. contrahens) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. контрагент — КОНТРАГЕ́НТ, а, ч. Особа або установа, що бере на себе певні зобов’язання за договором. [Реджі:] Ну, скажи — твій.. контрагент виконає цей договір, якщо я переміню ім’я? (Коч. Словник української мови в 11 томах