контри
ко́нтри
-ів, мн., розм., рідко.
Напружені стосунки, великі суперечки.
Бути в контрах з ким — мати з ким-небудь неприязні взаємини.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- контри — ко́нтри множинний іменник суперечки розм., рідко Орфографічний словник української мови
- контри — див. сварка Словник синонімів Вусика
- контри — КО́НТРИ, ів, мн., розм. Напружені стосунки, великі суперечки. – Які це ти контри проти нас усіх затіваєш? – підхопив Петро. – Як мій прапрадід був сербом, а його прапрабаба циганкою, то ми вже тобі – що? Не українці? (Н. Околітенко). Словник української мови у 20 томах
- контри — ма́ти ко́нтри з ким. Бути з ким-небудь у поганих стосунках. В консисторії був тоді Лев Кордасевич, який ще з давніших літ мав якісь контри з о. Квінтіліаном (І. Франко). Фразеологічний словник української мови
- контри — КО́НТРИ, ів, мн., розм., рідко. Напружені стосунки, великі суперечки. ◊ Бу́ти в ко́нтрах; Ма́ти ко́нтри з ким — мати з ким-небудь неприязні взаємини. В консисторії був тоді.. Лев Кордасевич, який ще з давніших літ мав якісь контри з о. Квінтіліаном (Фр., VIII, 1952, 72). Словник української мови в 11 томах