контри

ко́нтри

-ів, мн., розм., рідко.

Напружені стосунки, великі суперечки.

Бути в контрах з ким — мати з ким-небудь неприязні взаємини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контри — ко́нтри множинний іменник суперечки розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. контри — див. сварка Словник синонімів Вусика
  3. контри — КО́НТРИ, ів, мн., розм. Напружені стосунки, великі суперечки. – Які це ти контри проти нас усіх затіваєш? – підхопив Петро. – Як мій прапрадід був сербом, а його прапрабаба циганкою, то ми вже тобі – що? Не українці? (Н. Околітенко). Словник української мови у 20 томах
  4. контри — ма́ти ко́нтри з ким. Бути з ким-небудь у поганих стосунках. В консисторії був тоді Лев Кордасевич, який ще з давніших літ мав якісь контри з о. Квінтіліаном (І. Франко). Фразеологічний словник української мови
  5. контри — КО́НТРИ, ів, мн., розм., рідко. Напружені стосунки, великі суперечки. ◊ Бу́ти в ко́нтрах; Ма́ти ко́нтри з ким — мати з ким-небудь неприязні взаємини. В консисторії був тоді.. Лев Кордасевич, який ще з давніших літ мав якісь контри з о. Квінтіліаном (Фр., VIII, 1952, 72). Словник української мови в 11 томах