контроктава
контрокта́ва
-и, ж., муз.
Частина музичного звукоряду низького регістру.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- контроктава — контрокта́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- контроктава — Частина музичного звукоряду. Звуки К. позначаються: 1) в басовому ключі від ноти сі під п’ятою додатковою лінійкою знизу до ноти сі нижче другої додаткової лінійки знизу; 2) латинськими великими літерами з цифрою (1) знизу; 3) складовими назвами великими літерами з цифрою (1) знизу. Словник-довідник музичних термінів