контроктава

контрокта́ва

-и, ж., муз.

Частина музичного звукоряду низького регістру.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контроктава — контрокта́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. контроктава — Частина музичного звукоряду. Звуки К. позначаються: 1) в басовому ключі від ноти сі під п’ятою додатковою лінійкою знизу до ноти сі нижче другої додаткової лінійки знизу; 2) латинськими великими літерами з цифрою (1) знизу; 3) складовими назвами великими літерами з цифрою (1) знизу. Словник-довідник музичних термінів