коричник

кори́чник

-у, ч.

Рід рослин родини лаврових.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коричник — кори́чник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. коричник — Дерево або високий кущ, поширений головним чином у Пд.-Сх. Азії та Австралії; дає цінну деревину, корицеву і пальмову олії; з к. цейлонського і к. китайського одержують корицю, камфорну олію — з к. камфорного, або камфорного дерева. Універсальний словник-енциклопедія