котурни
коту́рни
-ів, мн.
1》 іст. Взуття типу сандалій з високими дерев'яними підставками під підошвами, що його взували давньогрецькі й давньоримські актори для збільшення зросту, надання величі постаті.
Ставати на котурни — бути зарозумілим, підносити себе.
2》 перен. Про неприродне зображення чого-небудь, неприродний спосіб триматися, поводитися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- котурни — Котурни: — взуття типу сандалій з високими дерев'яними підставками під підошвами, яке вдягали античні актори для збільшення росту, надання величі постаті [54] — у старогрецьких і староримських акторів своєрідні сандалі з дуже товстою підошвою... Словник з творів Івана Франка
- котурни — коту́рни множинний іменник Орфографічний словник української мови
- котурни — Особливий вид театрального взуття на дуже високій підошві і каблуках. Старогрецькі та староримські актори одягали котурни при виконанні трагічних ролей: вони збільшували зріст, надавали величності постаті. Вираз "ставати на котурни" є іронічним позначенням фальшивого піднесення, бундючності, пихи. Словник крилатих висловів
- котурни — Хідлі, див. ходулі Словник чужослів Павло Штепа
- котурни — КОТУ́РНИ, ів, мн. 1. іст. Взуття на зразок сандалій з високими дерев'яними підставками під підошвами, яке взували давньогрецькі й давньоримські актори для збільшення зросту, надання величі постаті. Словник української мови у 20 томах
- котурни — коту́рни (лат. cothurni, з грец. κοθορνοι) 1. В античному театрі компонент костюма трагічного актора: взуття на дерев’яних підошвах, яке збільшувало зріст, надавало постаті величності, ході – урочистості. 2. Переносно – пихатість, бундючність. Словник іншомовних слів Мельничука
- котурни — підня́ти на коту́рни. Безпідставно, невиправдано звеличувати кого-, що-небудь. Виявилося, що деяких вчених незаслужено підняли на котурни (З усн. мови). пі́дня́тий на коту́рни. Художні засоби (М. Фразеологічний словник української мови
- котурни — Коту́рни, -ту́рнів, -нам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- котурни — КОТУ́РНИ, ів, мн. 1. іст. Взуття типу сандалій з високими дерев’яними підставками під підошвами, яке взували давньогрецькі й давньоримські актори для збільшення зросту, надання величі постаті. Словник української мови в 11 томах