коціт

коці́т

-а, ч.

У давньогрецькій міфології – одна з річок "підземного царства", де нібито перебували душі померлих.

Зійти на береги Коціту — вмерти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коціт — коці́т (грец. Κώκυτος, «Річка плачу») 1. У давньогрецькій міфології одна з річок «підземного царства», де нібито перебували душі померлих. 2. Переносно – зійти на береги Коціту – вмерти. Словник іншомовних слів Мельничука