кочівництво

кочівни́цтво

-а, с.

Спосіб життя, пов'язаний з особливостями господарської діяльності, при якому група людей або окремі народи пересуваються з місця на місце (кочують).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me