кривдник
кри́вдник
-а, ч.
Той, хто робить комусь кривду (у 1 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кривдник — кри́вдник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кривдник — Напасник, напрасник, о. звиклий кривдити <�ображати>. Словник синонімів Караванського
- кривдник — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
- кривдник — КРИ́ВДНИК, а, ч. Той, хто робить комусь кривду (у 1 знач.). Гриць Галабура мав замість покарання свого кривдника задовольнитися кільканадцятьма ринськими (І. Франко); У нього [І. Франка] .. люди діляться на два табори: на кривдників .. і покривджених (М. Словник української мови у 20 томах
- кривдник — КРИ́ВДНИК (той, хто робить комусь кривду), ОБИ́ДНИК рідше, НАПРА́СНИК діал., ОБРА́ЗНИК діал.; НАПА́ДНИК (той, хто нападає, чіпляється, щоб скривдити). Почалися позви, судова тяганина. Словник синонімів української мови
- кривдник — КРИ́ВДНИК, а, ч. Той, хто робить комусь кривду (у 1 знач.). Гриць Галабура мав замість покарання свого кривдника [графа] задовольнитися кільканадцять— марийськими (Фр., VІІ, 1951, 343); У нього [І. Франка].. люди діляться на два табори: на кривдників.. Словник української мови в 11 томах