кривіти
криві́ти
-ію, -ієш, недок., розм.
Ставати кривим (у 1, 4, 5 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кривіти — криві́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- кривіти — (на ногу) кульгавіти; (на око) сліпнути. Словник синонімів Караванського
- кривіти — КРИВІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм. Ставати кривим (у 1, 4, 5 знач.). Гнати дощ за дощем, мудріти звечора, з суботи починати жнива.., наставати небаченому, кривим кривіти, глухим глухішати (Є. Пашковський); Від води дубові дошки кривіють (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- кривіти — КРИВІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм. Ставати кривим (у 1, 4, 5 знач.). Словник української мови в 11 томах