1. Великий тлумачний словник сучасної мови

криз

-у, ч.

Раптова зміна в організмі, яка характеризується нападоподібною появою або підсиленням симптомів хвороби.

|| Раптове погіршення стану хворого.

Віковий криз — перехідні психічні відхилення, що спостерігаються при переході від одного вікового періоду до іншого.

Гемолітичний криз — криз, який характеризується раптовим і швидким розвитком гемолітичної анемії.

Гіпертонічний криз — криз, що розвивається у хворих на гіпертонічну хворобу або артеріальну гіпертензію.

Судинний церебральний криз — криз, який проявляється нестійкими порушеннями функцій головного мозку внаслідок перехідного порушення мозкового кровообігу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. криз — криз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. криз — У. Вживається переважно в словосп.: гіпертонічний криз, гіпотонічний криз. Літературне слововживання
  3. криз — КРИЗ, у, ч., мед. Раптове різке загострення хвороби, погіршення стану хворого. Криз супроводжується тахікардією, вегетативними порушеннями, емоційним збудженням (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. криз — (франц. crise, від грец. κρίσις – закінчення, вихід) раптове погіршення стану хворого. Термін «криз» застосовують разом з назвою хвороби, при якій він спостерігається (напр., гіпертонічний К., гіпотонічний К. тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. криз — Несподіване різке загострювання хронічного захворювання, ск. гіпертонічний к. Універсальний словник-енциклопедія
  6. криз — КРИЗ, у, ч. Раптове погіршення стану хворого. Причиною головного болю й запаморочення, які виникають раптово (без підвищення температури), може бути судинний криз у зв’язку з різким підвищенням артеріального кров’яного тиску (Наука… 10, 1975, 35). Словник української мови в 11 томах