крийма

кри́йма

присл., діал.

Вщерть, повністю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крийма — КРИ́ЙМА, присл., діал. 1. Ущерть, повністю. По синьому морю, як бджоли, снували [кораблі], що аж море собою, наче хмарами тими, крийма укривали (Сл. Б. Грінченка); Туман тоді стояв такий густий, що крийма вкрив і землю, і Дніпро (Григір Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  2. крийма — Кри́йма нар. Закрыто вплотную. По синьому морю як бжоли снували (кораблі), що аж море собою, наче хмарами тими, прийма укривали. ЗЮЗО. І. 176. Словник української мови Грінченка