крис
-у, ч.
Сталевий кинджал зі змієподібним вигином леза, зброя народів Малайзії та Індонезії.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крис — КРИС, а, ч. Кинджал з асиметричною формою леза, поширений в Індонезії, Малайзії, на Філіпінах. Якщо клинок криса хвилястий, то число вигинів завжди є непарним, найчастіше трапляються клинки з 7 і 13 вигинами (з наук.-попул. літ.); Рукоятку криса переважно робили з дерева (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- крис — крис вул. капелюх (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт