кричани
кричани́
-ів, мн., мисл., розм.
Загоничі, які своїми криками на облавному полюванні підіймають звіра і наганяють його на мисливців.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
кричани́
-ів, мн., мисл., розм.
Загоничі, які своїми криками на облавному полюванні підіймають звіра і наганяють його на мисливців.