кровообіг
кровоо́біг
-у, ч., фізіол.
Рух крові по замкнутій кровоносній системі людини або тварини.
Регіонарний кровообіг — кровообіг в органах і тканинах.
Штучний кровообіг — кровообіг, який забезпечується шляхом повного або часткового заміщення діяльності серця роботою спеціальних апаратів.
Недостатність кровообігу — гемодинамічні порушення, що призводять до порушення кровопостачання органів та тканин, а також патологічного перерозподілу об'єму крові в різних ділянках судинного русла.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кровообіг — кровоо́біг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кровообіг — КРОВОО́БІГ, у, ч., фізл. Рух крові по замкнутій кровоносній системі людини або тварини. Система кровообігу людини складається із серця та судин, які утворюють велике і мале кола кровообігу (з навч. літ.); Не спить .. Словник української мови у 20 томах
- кровообіг — Кровоо́біг і кровобі́г, -гу, -гові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кровообіг — КРОВОО́БІГ, у, ч., фізл. Рух крові по замкнутій кровоносній системі людини або тварини. Не спить.. Вільям Гарвей, перевіряє кровообіг на хворих (Тулуб, Людолови, II, 1957, 596)... Словник української мови в 11 томах