крон

I -у, ч., спец.

Мінеральна хромова фарба. Жовтий крон. Зелений крон.

II -у, ч., муз.

Спеціальна висувна трубка, яка подовжує стовп повітря в мідному духовому інструменті й таким чином змінює його стрій.

Вентильні крони — крони для зміни висоти звуків, що включаються за допомогою вертилів. **

Змінні крони — крони для зміни загального строю інструментів.

Крони загального строю — крони для точного настроювання інструмента.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крон — крон іменник чоловічого роду фарба Орфографічний словник української мови
  2. крон — КРОН, у, ч., спец. Мінеральна хромова фарба. Крон може бути різноманітних відтінків – від лимонного до помаранчевого (із журн.); Жовтий крон. Словник української мови у 20 томах
  3. крон — Див. кронглас Словник іншомовних слів Мельничука
  4. крон — КРОН, у, ч., спец. Мінеральна хромова фарба. Жовтий крон; Зелений крон. Словник української мови в 11 томах