крутобокий
крутобо́кий
-а, -е.
1》 Який має круті схили; майже прямовисний.
|| Стрімкий.
2》 З дуже опуклими боками.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крутобокий — крутобо́кий прикметник Орфографічний словник української мови
- крутобокий — див. гладкий; крутий Словник синонімів Вусика
- крутобокий — КРУТОБО́КИЙ, а, е. 1. Який має круті схили; майже прямовисний. Сниться їй десь край розкішний, Синє небо, берег пишний, .. І на скелі крутобокій З мур [мурів] кріпких палац високий (Я. Словник української мови у 20 томах
- крутобокий — КРУТИ́Й (про схил, берег — майже вертикальний), СТРІМКИ́Й, СТРІМЧА́СТИЙ, ПРЯМОВИ́СНИЙ, ПРОСТОВИ́СНИЙ розм., ПРИ́КРИЙ заст.; УРВИ́СТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВЧАСТИЙ, ОБІ́РВАНИЙ (внаслідок обвалу); КРУТОБО́КИЙ (який має майже вертикальні схили з різних боків). Словник синонімів української мови
- крутобокий — КРУТОБО́КИЙ, а, е. 1. Який має круті схили; майже прямовисний. Сниться їй десь край розкішний, Синє небо, берег пишний, ..І на скелі крутобокій З мур [мурів] кріпких палац високий (Щог., Поезії, 1958, 181); // Стрімкий. Словник української мови в 11 томах
- крутобокий — Крутобо́кий, -а, -е Обрывистый. На скелі крутобокій .... палац високий. Щог. В. 130. Словник української мови Грінченка