кручак
круча́к
-а, ч.
1》 діал. Баран, хворий на метлицю.
2》 розм. Навіжена людина з непередбаченою поведінкою, схильна до шаленства, бешкету.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кручак — Круча́к, -ка́ м. Баранъ, больной метлицею, съ червемъ въ головѣ. Анан. у. Маркев. 8. Словник української мови Грінченка