кудлань

Значення в інших словниках

1. кудлань — кудла́нь іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
2. кудлань — див. кошлатий; чубатий Словник синонімів Вусика
3. кудлань — КУДЛА́НЬ, я́, ч., розм. Те саме, що кудла́й. Кудлань підняв голову, лупнув зеленкуватими очима на гурт хлопчаків за ворітьми і ліниво махнув хвостом (М. Словник української мови у 20 томах
4. кудлань — КУДЛА́Й розм. (кудлата тварина, перев. собака), КУДЛА́НЬ розм., КУДЛА́Ч розм., КУЙО́ВДА розм., ПАТЛА́Ч розм., ПАТЛА́НЬ розм. Гарчать на коней кудлаї (Л. Первомайський); — З-під повітки кидається до мене кудлань (М. Олійник); Надходить ведмідь: одчини!... Словник синонімів української мови
5. кудлань — КУДЛА́НЬ, я, ч., розм. Те саме, що кудла́й; патлань. З-під повітки кидається до мене кудлань, і ми стоїмо якийсь час один перед одним, аж поки з-за хати не виходить господар (М. Ол., Чуєш.., 1959, 59). Словник української мови в 11 томах