кукуль
куку́ль
-я, ч.
Головний убір християнських монахів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кукуль — див. кукіль Словник церковно-обрядової термінології
куку́ль
-я, ч.
Головний убір християнських монахів.