культивація

Значення в інших словниках

1. культивація — культива́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. культивація — КУЛЬТИВАЦІЯ – КУЛЬТИВУВАННЯ Культивація, -ї, ор. -єю. Розпушування і обробіток ґрунту культиватором: культивація парів. Культивування. 1. Те саме, що культивація: культивування ґрунту. 2. Розведення, вирощування (рослин, злаків): культивування пшениці. Літературне слововживання
3. культивація — Обробіток ґрунту за допомогою культиваторів. Словник термінів з агрофітоценології
4. культивація — КУЛЬТИВА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Обробіток ґрунту культиватором. Садили кукурудзу квадратно-гніздовим способом. По зябі. Вчасно вологу закрили, провели як слід культивацію, старанно на квадрати розмаркирували (Остап Вишня)... Словник української мови у 20 томах
5. культивація — культива́ція (від лат. cultivatio – обробіток) обробіток культиваторами верхнього шару зораного грунту без перевертання його. Словник іншомовних слів Мельничука
6. культивація — КУЛЬТИВА́ЦІЯ, ї, ж, 1. Обробіток грунту культиватором. При обробітку чистих парів треба застосовувати культивацію на різну глибину і проводити її переважно у першій половині літа при порівняно знижених температурах (Хлібороб Укр., 8, 1964, 4). 2. Те саме, що культивува́ння. Словник української мови в 11 томах