1. Великий тлумачний словник сучасної мови

курковий

курко́вий

-а, -е.

Прикм. до курок.

|| Який має курок.

Куркові зони мед. — ділянки шкіри, легкий дотик до яких викликає напад болей, а сильне тиснення послаблює больовий напад, що розвився у хворих з невралгією трійчастого нерва.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курковий — курко́вий прикметник від: куро́к Орфографічний словник української мови
  2. курковий — КУРКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до куро́к. Ударно-спускові механізми з окремою бойовою пружиною поділяються на ударникові та куркові (з навч. літ.); // Який має курок. Сергій Голубицький підняв над головою справжню куркову рушницю з одним стволом (В. Словник української мови у 20 томах
  3. курковий — КУРКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до куро́к; // Який має курок. Сергій Голубицький підняв над головою справжню куркову рушницю з одним стволом (Кучер, Зол. руки, 1948, 227). Словник української мови в 11 томах