куруци

куру́ци

-ів, мн.

1》 У 16 ст. селяни – учасники антифеодального повстання.

2》 Учасники антигабсбурзького визвольного руху.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куруци — куру́ци (угор. kurucok, від лат. cruciati – хрестоносці) 1. В Угорщині 16 ст. селяни, що брали участь в антифеодальних повстаннях (назва походить від того, що у повстанні Доті 1514 р. більшість повстанців становило селянське хрестоносне ополчення). Словник іншомовних слів Мельничука