кухар

Значення в інших словниках

1. Кухар — Ку́хар прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
2. кухар — Куховар, кулінар, кухмістер; (в артілі) кашовар; (на судні) кок. Словник синонімів Караванського
3. кухар — [кухар] -р'а, ор. -реим, м. (на) -реив'і/-р'у, кл. -р'у, мн. -р'і, -р'іў, д. -р'ам два кухар'і Орфоепічний словник української мови
4. кухар — КУ́ХАР, я, ч. Те саме, що кухова́р. Кухар зварив куліш (І. Нечуй-Левицький); Ну, звичайно, треба добре їсти, добре вино мати, добрих кухарів, слуг, не турбуватись, не хвилюватись, любити красу й усіх ближніх, як самого себе (В. Словник української мови у 20 томах
5. кухар — КУ́ХАР (робітник, який готує їжу), КУХОВА́Р, ПО́ВАР розм., КУХМІ́СТЕР заст.; КАШОВА́Р (у військовій частині або робочій артілі); КОК (на кораблі); КУЛІНА́Р (фахівець з кулінарії). Кухар укинув в окріп рибу і підкинув в огонь очерету (І. Словник синонімів української мови
6. кухар — Ку́хар, -ря, -реві; -харі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. кухар — КУ́ХАР, я, ч. Те саме, що кухова́р. Кухар зварив куліш (Н.-Лев., II, 1956, 32); Гусенята росли швидко.. Я ходив з ними до їдальні, і кухар завжди давав їм рисової каші з компотом (Багмут, Опов., 1959, 49). Словник української мови в 11 томах