1. Великий тлумачний словник сучасної мови

куяга

куя́га

-и, ч., зах.

Понура людина; старий буркотун.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куяга — Куя́га, -ги м. = куя. Вх. Зн. 31. Кцьо! меж. Призывъ для козъ. Козар ганить кози покликом: ці! ці! завертає їх: крьо-не! а накликує на них: кцьо-кцьо! Шух. І. 211. Словник української мови Грінченка