лагоминець

Значення в інших словниках

1. лагоминець — лагоми́нець іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
2. лагоминець — ЛАГОМИ́НЕЦЬ, нця, ч., розм., рідко. Те саме, що ласу́н. І ті були там лагоминці, піддурювали що дівок (І. Котляревський); Лагоминець, ласун, у зажерності хтивій волю плоті чинив, слугував їй, як міг (П. Мовчан). Словник української мови у 20 томах
3. лагоминець — ЛАСУ́Н (той, хто любить ласощі), ЛАСОЛЮ́Б, ЛАСІ́Й розм., ЛАСОЛЮ́БЕЦЬ розм., ЛАСОГУ́Б розм., ЛАГОМИ́НЕЦЬ розм. рідко, ЛАСА́Ч діал.; СОЛОДІ́Й розм. (той, хто любить солодке). Маленькі Кузьма з Люсею самі дуже люблять все солодке. Страшенні ласуни! (О. Словник синонімів української мови
4. лагоминець — ЛАГОМИ́НЕЦЬ, нця, ч., розм., рідко. Те саме, що ласу́н. Словник української мови в 11 томах
5. лагоминець — Лагоми́нець, -нця м. Лакомка, сластолюбець. см. лигоминець. Словник української мови Грінченка