ландграф

ландгра́ф

-а, ч.

За середньовіччя – титул вельможних князів у Німеччині.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ландграф — ландгра́ф іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ландграф — ландгра́ф (нім. Landgraf) за середньовіччя титул вельможних князів у Німеччині. Словник іншомовних слів Мельничука