ланіти

лані́ти

-іт, мн. (одн. ланіта, -и, ж.), книжн., заст., поет.

Щоки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ланіти — ЛАНІ́ТИ, і́т, мн. (одн. лані́та, и, ж.), книжн., заст., поет. Щоки. Молодії Ланіти, очі і уста [у Марії] Марніють зримо (Шевч., II, 1953, 310); [Убийбатько:] На твоїх ланітах, як говориться в таких випадках, палає рум’янець досади (Мик., І, 1957, 412). Словник української мови в 11 томах