ле

I част., розм., заст.

Але; ось.

II невідм., ж., муз.

Французька середньовічна музично-поетична форма, характерна для творчості труверів (12-14 ст.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ле — Ле прізвище Орфографічний словник української мови
  2. ле — (фр. lei) — музична поетична форма творчості труверів Франції ХІІ — ХIV ст. на релігійні або світські сюжети, яка складалась з 60 — 100 і більше віршів на музику, близьку до секвенції. Словник-довідник музичних термінів
  3. ле — Ле нар. = лем. Желех. Словник української мови Грінченка